Виховний захід "Летіть птахи, ми раді вам" вч. Н.І.Любенька
3 клас
Мета: Збагачувати знання учнів про птахів, з’ясовувати їх роль в природі та житті людини. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю, до птахів. Розвивати пам'ять, уяву, мислення, творчі здібності учнів.
На сцені напис : «Летіть, птахи, ми раді вам!». По сцені розвішані ілюстрації перелітних птахів. На стільчиках стоять виготовлені шпаківні. Діти одягнені у костюми різних птахів.
Учитель: Доброго дня усім, хто зібрався у залі. Чудового весняного настрою вам, бо 1 квітня – День зустрічі птахів. Починаючи з 1923 року це свято стало традиційним в школах України.
Учень: Птахи, як і квіти, належать до таких створінь природи, які неначе існують для того, щоб дарувати людям радість, постійно бути об’єктом їх симпатій і захоплень.
Учень: Тисячоліттями люди мріяли про крила. Птахи подарували людям ідею польоту.
Учень: А хто, як не птахи, стали вчителями музики наших предків?
Учень: А хто, вигодовуючи своїх пташенят не дає спокою шкідникам поля і лісу?
Учень: З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що це птахи приносять її на своїх крилах. Тому випікали з тіста пташок, давали їх дітям, а ті вибігали у двір, весело стрибали, підкидали пташок вгору і промовляли:
Учень: Пташок викликаю з далекого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку.
Спішіть ластівоньки пасти корівоньки.
Учень: Цих пташок найчастіше називали жайворонками. Старі люди розповідають, що ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм срібним голоском сповіщає, що весна прийшла, у поле вийти пора. Пора сіяти, орати, щоб восени врожай збирати.
Синичка: Ой набридла як зима!
І синичка вже сама,
всю зиму тут жила,
Не покинула села –
Кликать почала весну.
- Морозище віджену!
Хочу, щоб усе цвіло,
Щоб до нас прийшло тепло!
Виконання пісні «Щебетала пташечка».
Учень: Ой чого ти, жайворонку,
Рано з вирію вилітав?
Ще по горах сніженьки летять,
По долинах криженьки стоять.
Жайворонок: Не сам же я вийшов,
Дажбог мене вислав,
В праву рученьку ключика видав:
З правої рученьки літо відмикати,
З лівої рученьки зиму замикати.
Учень: Прилетіли гусоньки рано
А земля ще у біле убрана!
Прилетіли гуси додому,
Принесли з моря краплю солону,
Посідали і тужно голосять –
Позамерзали ніженьки босі.
Учень: Ой ви, гуси, гусяточка сірі,
Чом ви рано сюди прилетіли?
Учень: Гуси мовчки голівоньки хилять,
Гуси тихо у відповідь квилять:
Гуси: Як журитися в краї чужому.
Краще мерзнути в рідному домі.
Учень: Хоч земля по-зимовому
Ще одягнена в сніги,
Та у березні додому
повернулися птахи.
Виконання танцю «Журавлів».
Учень: З далекого краю, з далеких світів
Журавлик на крилах додому летів,
Минав океани, ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
Журавлик:
- Чия це земля?
- Чиї це долини? Чиї це луги?
- Чию це калину гойдають вітри?
Впізнав Україну: - Моя це земля,
Моє тут гніздечко і мова моя.
Виконання пісні «Ой минула вже зима».
Учень: Андрій взяв татів молоток
І каже: Знаєш, татку,
Тепер іду я у садок
Хатинку будувати.
Шпаки в садок нам прилетять,
Коли весна прилине.
В моїй хатинці закладати
Шпаки почнуть родину.
Учень: А тато каже: Все це так
І до синка сміється.
А знаєш, як хатинка ця
Що ти будуєш зветься?
Учитель: Діти, як називаються такі хатинки для птахів?
Учень: Майстрували не лінились
Все в нас зроблено на лад.
Всі будиночки готові
І пташки уже летять.
Учень: Лунає клич із краю в край,
Лунає клич і тут, і там:
- Весна прийшла! Шпаків давай!
Летіть птахи, ми раді вам!
Виконання пісні «Гей весна іде!».
Сценка «Горобець і шпаки».
Горобець:
Дім новий! Кому? Шпакам?
Захоплю його я сам!
Я шпакам, я шпакам
Теремок цей не віддам.
Я - розумний молодець
Славний хлопець-горобець!
Цінь цвірінь – плиг-плиг-плиг.
В дім новенький на поріг.
(Ховається за одну шпаківню. Фонограма «Голоси птахів». Прилітають шпаки – 7 птахів. Попереду старший шпак, а за ним – 3 пари шпаків.)
Старий шпак:
Ми у ріднім краї знову
А чи все нам тут готове?
Де б нам сісти, відпочити
та водиченьки попити?
(Побачили шпаківні)
О! Збудували нам доми.
Ну й доми, як тереми!
Хлопчик:
Прилетіли! Прилетіли!
Прилетіли вже шпаки!
Дівчинка:
Зачекайте, любі птиці,
Вам дамо зерна й водиці.
(Несуть відеречко з водою і насипають пшеницю.)
Хлопчик:
Гей, летіть шпаки сюди
До зерна і до води.
Шпаки: (поївши)
Збудували нам доми
Не доми, а тереми
(перебиваючи один одного)
Цей будинок буде мій!
А це – мій!
А це – мій!
Старий шпак:
Тихше, галас не здіймайте.
Краще парами ставайте.
Зараз я вперед піду
По домах вас розведу.
Першу пару поведу.
Першій парі дім знайду.
1 пара шпаків:
Ну ходім, ну ходім!
Нас новий чекає дім!
Ох, до чого ж гарний він –
Тепло, затишно у нім.
(Перша пара ховається за шпаківнею.)
Старий шпак:
(Другій парі)
Вас тепер я поведу
Вам також я дім знайду.
2 пара шпаків:
Ну ходім, ну ходім!
Нас новий чекає дім!
Ох, до чого ж гарний він –
Тепло, затишно у нім!
(Ховаються за шпаківнею.)
Старий шпак:
Третю пару поведу.
Третій парі дім знайду.
3 пара шпаків:
Ой, ходім, ой ходім!
Ми в новий в’їжджаєм дім!
Горобець:
(Визирає з-за шпаківні.)
Тут живуть вже пожильці
Неабихто – горобці!
(Попереджає шпаків.)
Ох, до чого ж гарний дім,
Тепло й затишно у нім.
3 пара шпаків:
Горобці! А ну тікайте!
Горобець:
Не втечу, і не лякайте!
3 пара шпаків:
Забирайся звідси враз,-
Дім збудовано для нас!
Горобець:
Я будинок цей люблю.
Звідси й кроку не ступлю.
3 пара шпаків:
Що нам діяти – робити,
Де ми, бідні, будем жити?
(Плачуть.)
Старий шпак:
Заспокойтеся, малі,
Киньте сльози і жалі.
Ми вас виручим з біди.
(Кличе всіх.)
Гей, шпаки, летіть сюди!
(Шпаки оточують старого шпака, про щось домовляються, а потім роблять з мотузки петлю. Розкладають її на землі, а в середину кладуть черв’яка. )
Старий шпак:(співає)
А виходь, горобець,
Подивись, горобець!
Ось лежить черв’ячок,
Солоденький бочок.
Горобець: (визирає)
Черв’ячка кортить мені.
Може з’їсти, а чи ні…
(Вилітає з шпаківні.)
Старий шпак:
Ти, горобчику, не бійся.
Зерно клюй, води напийся.
Черв’ячком поласуй теж.
(Горобець починає клювати ,шпаки в цей час швидко затягують петлю.)
Шпаки:
А тепер вже не втечеш!
Горобець:
Що ви робите? Пустіть!
Може вам набридло жить?
Знайте вдачу ви мою
Я всіх вас один поб’ю!
Шпаки:
Тихше, тихше, ба який!
Зерно клюй, водичку пий.
Ось тобі черв’ячок, солоденький бочок.
З’їж його, поласуй трішки.
(З’являється кішка.)
Шпаки:
Кішка! Кішка! Кішка! Кішка!
(Шпаки відлітають, горобець стрибає на одній нозі, намагається вирватись з петлі. Кішка повільно підкрадається до нього. Горобець від страху завмирає на місці.)
Кішка: (улесливо)
Ну, горобчику, стрибай.
Не втомились ніжки?
Ти потрапив так і знай
В пазурі до кішки.
Горобець, горобець,
З’їм тебе я – і кінець.
Горобець:
Що ж це буде з горобцем?
Кішка з’їсть мене живцем.
Ой, рятуйте, всі сюди!
Шпаки:
Добре, виручим з біди.
(Шпаки визволяють горобця з петлі і всі розлітаються. Кішка стрибає на те місце, де був горобець, але вже пізно.)
Кішка:
От невдача, так невдача!
Ну нехай вже буде так.
Я за птахом не заплачу.
Худорлявий, м’яса мало,-
Їсти б я його не стала.
(Облизуючись, іде геть. Горобець і шпаки злітаються знову.)
Горобець:
Друзі, щира дяка вам.
Хату вашу я віддам.
До побачення! Прощайте!
А за клопіт – вибачайте.
Шпаки:
Ти шпаків не забувай.
В гості, друже прилітай!
Горобець:
Я за послугу велику
Не забуду вас до віку!
Шпак:
У шпаків сьогодні свято.
Прилетіли ми в садок.
І на свято в нашу хату
Щиро кличем всіх діток.
Шпак:
Повернулися ми з півдня.
В свій садок у рідний край.
І весну-красну принесли
В мальовничий диво грай.
Учень: Ось яка пригода сталося з нашими гостями – шпаками і забіякою горобчиком.
Та горобець – заслужений птах. У американському місті Бостоні за знищення комах йому поставлено пам’ятник.
Виконання пісні «Пісенька горобчика».
Учень: Чорним снігом осліпили
Вранці осокір граки!
Каркання збудило схили
біля славної ріки.
Грак: Отакі ми галасливі!
З того осокір завмер …
Не гніздо зросло, а диво
На три поверхи тепер.
Учень: Гомонить весняний ліс –
Ніжним щебетом пташиним,
Бджілками між рястом синім,
І вітрами, і піснями,
І дзвінкими голосами.
Виконання пісні «Перестук».
Учень: В нас після пролісків ряст зацвіта
Піснею птиця цвіт привіта…
Гай розбудило зозулі «ку-ку»,
Все вже проснулось в лугах та в ліску.
Зозуля: Ку-ку, ку-ку – все я кую.
Роки життя всім роздаю.
Яйця у гнізда чужі підкидаю
Діток своїх не доглядаю
Але користь від мене велика дуже,
Волохату гусінь знищую, друже.
Учень: Пригріва весняне сонце.
В рівчаках біжать струмки.
Метушаться за віконцем
Клопітливі ластівки.
Учень: Ти знов защебетала у мене під вікном,
Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.
А там же вічне літо цвіте, як божий рай,-
Чого ж вернулась знов ти в мій журливий край?
Ластівка: Хоч літо там і сяє – любіше тут мені:
Така квітучо-пишна Вкраїна по весні,
Така квітчасто-люба, що в тім краю-раю
Вже бачу я хатинку, де се гніздечко в’ю.
Учень : Веселиться земля, зеленіють поля,
Убираються пишно діброви,
Соловейко в садку тьохка пісню дзвінку
Од квіток дух несеться чудовий.
Учень: Ти про що, соловейку, співаєш?
Сиплеш радість іскристу свою?
Соловейко: Я співаю про сонце й краплинку,
Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.
Що ніде не буває так гарно,
Як у рідному нашім краю.
Учитель: Птахи про себе багато сказали.
Принесли вам вікторину, щоб розгадали.
1.Першим я приніс весну, пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном, бо зовуть мене … (шпаком).
2. Сірі лапки, чорна шапка, фартушок жовтенький. Голосок тоненький. Ця пташка невеличка називається … (синичка).
3. Уночі гуляє, удень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)
4. Хто гнізда свого не має, а яйця іншим підкидає? (Зозуля).
5. По болоті ходить скрізь, довгі ноги, гострий ніс.
Поїсти він полюбляє, усім жабам рахунок знає. (Журавель)
6. Швидко пташка ця літає , безліч мурашок поїдає. Над дверима гніздо будує, тільки в нас ніколи не зимує.
7. Який птах найменший у світі? (Колібрі). Найменша колібрі–бджілка важить 1,6 г.
8. А який найменший птах в Україні? (Корольок) (5-7 г).
9. Який птах є символом мудрості? (Сова).
10. Який птах є символом щастя? (Лелека).
11. Які птахи не літають? (Страус і пінгвін).
Вчитель: Пташиний світ різноманітний, чисельний, але чисельність окремих видів зменшується. 15 видів птахів занесено до Червоної Книги. На жаль серед людей пернаті почуваються не зовсім безпечно.
Виконання пісні «Прохання».
Учень: Все на землі нам треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту тваринку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо врешті, ти – лише його частинка.
Учень: Любий друже мій, школяре,
Уявляєш, скільки птах
Може нищить, поїдати:
Гризунів, червів, комах.
Учень: Тож птахи із нами в спілці –
Поля й лісу сторожі;
Сови, дятли,чижі…
Тож як стрінеш непутящих
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах, -
Ти відразу присором.
Учень: Між дорослих і малечі
Пташка бачить все навкруг.
Дружно сяде вам на плечі
Якщо ви їй справжній друг.
Навігація
- Головна
- Нормативні документи та інформаційна відкритість закладу
- історія ліцею
- Адміністрація
- Методична робота
- Учнівське самоврядування
- Мережа класів ліцею
- Розклад руху автобуса
- Розклад уроків
- Розклад роботи гуртків
- Бібліотека ліцею
- Зовнішнє незалежне оцінювання
- Контакти
- Електронний класний журнал
- Новини
- Атестація педагогічних працівників
- Виховна робота
- Екстернат
- Творча скарбничка
- Фотогалерея
- Скринька довіри
- Оцінювання учасників освітнього процесу
- Розклади ДПА
- Харчування
- Аналіз відвідування учнів школи
- Рівень навчальних досягнень учнів
- Дистанційне навчання
- Оголошення
- Кабінет соціального педагога
- Кабінет практичного психолога
- Психологічна підтримка
- Профорієнтаційна робота
- Клас безпеки
Новини
Контакти
Ми в Facebook
Ми в Youtube
Адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н., с.Павлівка, вул.Шкільна, 10.
Тел.:(04333)42823 (04333)42594
Email:schoolpavlivka@ukr.net